Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Україна і Литва зацікавлені у розвитку та зміцнені співробітництва в галузі енергетики
23.11.2017р.

З метою інтенсифікації співпраці днями відбулась...

Нова серія енергоощадних контакторів TeSys D Green з універсальною котушкою AC/DC
23.11.2017р.

Компанія «Schneider Electric», світовий експерт в управлінні...

Допомогли колективу фабрики підвищити продуктивність у більш ніж десять разів
22.11.2017р.

Світовий постачальник продуктів та рішень, компанія...

Експорт електроенергії з України збільшився на 38,9%
22.11.2017р.

Україна в січні – жовтні 2017 року збільшила експорт...

Продовжують зміцнювати співпрацю в галузі енергетики
22.11.2017р.

Польща є стратегічним партнером для України у...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

6564
31.08.2015р. |
Вивезення ВЯП – працюємо на Росію?!
НКРЕКП відмовляється передбачити у тарифі на електроенергію Національної енергокомпанії «Енергоатом» 556,5 млн грн, необхідних їй для будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Ця сума призвела б до збільшення закупівельного тарифу на електроенергію НАЕК менш ніж на 2%, що підтвердили свого часу і українські, і російські атомники.

 

Міненерговуглепром у цій ситуації займає пасивну позицію і на дії регулятора енергоринку ніяк не реагує. Подібна позиція енергетичних відомств дивує з кількох причин. Їх аналізує Олег Кильницький у статті опублікованій у «Дзеркалі тижня» й поданій на uaenergy.com

 

По-перше, спорудження сховища відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) українських АЕС є пріоритетним завданням плану заходів щодо виконання програми діяльності Кабміну на 2015 р.

По-друге, завдання диверсифікації вивезення паливних збірок після завершення їх експлуатації є ключовим елементом енергетичної безпеки України. І це завдання за своєю важливістю ні в чому не поступається питанню диверсифікації поставок свіжого ядерного палива на вітчизняні АЕС. Тільки якщо про постачання свіжого палива на атомні станції говорять і навіть сурмлять всі, кому не лінь, то про проблему вивезення відпрацьованих збірок в уряді, схоже, забули. Тим часом без введення в експлуатацію ЦСВЯП ядерні енергоблоки ризикують просто зупинитися.

По-третє, хто, що і скільки б в уряді не розповідав про важке фінансове становищі української електроенергетики в період найбільш ефективної підготовки до зими, але після того, як НКРЕКП збільшила НЕК «Укренерго» інвестпрограму на пару мільярдів гривень для неоднозначно оцінюваних експертами закупівель «григоришинських» трансформаторів, півмільярда гривень на реалізацію одного з найважливіших проектів енергетичної безпеки країни представляються не такою уже й значною сумою. Особливо якщо врахувати, що спорудження ЦСВЯП дасть змогу Україні заощадити за рік $160 млн, які надходять у РФ як плата за вивезення відпрацьованого палива – у Красноярськ і Челябінськ. Термін окупності проекту створення ЦСВЯП – три-чотири роки. Таким чином, будівництво сховища має для України не тільки енергетичне і економічне значення, але й політичне.

І, нарешті, по-четверте. У грудні цього року виповниться десять років з моменту підписання контракту між українським «Енергоатомом» і американською «Holtec International» на спорудження ЦСВЯП, а практичні роботи на об'єкті так і не почалися.

Впродовж десяти років проекту постійно хтось і щось заважало. Заважає досі. То архітектора в Чорнобильську зону відчуження для затвердження проекту не можуть підвезти. То «Укрзалізниця» пропонує «Енергоатому» самостійно реконструювати під’їзну залізничну гілку в ту ж зону. Тепер ось НКРЕКП через запорізькі трансформатори не може знайти на «Енергоринку» грошей на спорудження сховища. Доходи російського громадянина Костянтина Григоришина хвилюють регуляторів більше?

Свідомість просто відмовляється допускати думку, що досі в київських провладних кабінетах діють лобісти російського ядерного монополіста. Тим паче що підспудні, але не дуже приховувані плани «Росатома» самому побудувати в Україні ЦСВЯП замість «Holtec» (на місці нині споруджуваної «Арки») ніби як веліли довго жити.

Перестаньте годувати агресора!

У 2013 р. закінчився термін дії 20-річного договору, відповідно до якого Україна вивозила відпрацьоване ядерне паливо на зберігання у РФ. Оскільки вивозити ВЯП з вітчизняних АЕС більше було нікуди, Київ запропонував Москві продовжити договір до 2016 р. Росіяни погодилися. Але при цьому збільшили вартість вивезення палива до $160 млн. на рік.

Що буде після 2016 р. наразі ніхто не знає. Є три найімовірніші варіанти розвитку подій.

Перший. «Енергоатом» піде на черговий раунд принизливих переговорів з «Росатомом», після якого росіяни знову підвищать ціну або виставлять, крім цінових, інші додаткові умови.

Другий варіант. «Росатом» відмовиться продовжувати контракт, після чого Україна зіткнеться з реальною загрозою переповнення пристанційних сховищ ВЯП на трьох атомних станціях – Южно-Українській, Хмельницькій і Рівненській з перспективою зупинки ядерних реакторів. (Нагадаю, Запорізька АЕС у 2001 році побудувала власне сховище).

Спрогнозувати дії РФ на майбутніх перемовинах проблематично. Захоче «Росатом» – прийматиме українське ВЯП на зберігання й надалі, не захоче – припинить. Фактично майбутнє трьох українських АЕС у цьому разі залежить від суб’єктивної волі російського монополіста. Тому і перший, і другий сценарії для України вкрай небажані як з економічної, так і з точки зору енергобезпеки країни.

Їх можна уникнути, вдавшись до третього варіанту безболісного вирішення проблеми: «Енергоатом» до кінця 2017 р. спільно з «Holtec» добудовує ЦСВЯП у Чорнобильській зоні і знімає проблему поводження з ВЯП як мінімум на 45–50 років. Потужностей цього об'єкта буде достатньо, щоб вивозити відпрацювали паливні збірки з трьох АЕС до 2062–2067 рр.
І «Енергоатому», і його американському партнерові – «Holtec» впоратися зі здачею об’єкта в експлуатацію до кінця 2017 р. цілком під силу. Як випливає з ТЕО проекту, для спорудження ЦСВЯП потрібно 36 місяців.

Ділова репутація «Holtec», яка контролює 40% ринку зберігання ВЯП в США і уже будує в Україні одне сховище для відпрацьованого палива Чорнобильської АЕС (СВЯП-2), сумнівів теж не викликає.

Тому гальмування проекту на рівні НКРЕКП – Міненерговуглепрому виглядає дивним, якщо врахувати, що загальний обсяг української частки у фінансуванні ЦСВЯП становить 620 млн. грн. Саме стільки потрібно витратити на проектні, підготовчі та будівельні роботи, тоді як «Енергоатом» щорічно перераховує до РФ за вивезення ВЯП близько $160 млн, що еквівалентно 3,5 млрд грн.

Тим часом ще $300 млн. необхідних для виконання проектних робіт, а також на передавання технологій і обладнання для сховища, буде забезпечено спільно «Holtec» і «Енергоатомом» за рахунок кредитів американських фінансових інститутів (таких як US Eximbank, OPICта ін.). Надання такого фінансування суттєво підвищить кредитний рейтинг України.

Економічні вигоди проекту детально прораховані в нинішніх цінах: якщо припустити, що Україна буде і надалі вивозити ВЯП до Росії, то при загальній вартості послуг росіян у довготерміновій перспективі на $5,174 млрд, альтернативні витрати «Енергоатома» на зберігання ВЯП у власному сховищі становитимуть $1,618 млрд. Економія, як уже згадувалося, перевищить $3,5 млрд.

Технології в обмін на монополію

Фінансова економія завдяки відмові від вивезення палива у РФ є не єдиною перевагою ЦСВЯП. Як уже неодноразово повідомляли українські ЗМІ, термін «відпрацьоване ядерне паливо» жодною мірою не означає «відпрацьоване». Багато читачів напевно знають: потенціал відпрацьованого палива, витягнутого з реакторів ВВЕР, використовується не більше ніж на 4% у вигляді ізотопа урану-235, який напрацьовується в процесі збагачення. Частина, що залишилася, приміром 95–96% – це природний уран-238, який після перероблення та відділення від побічних трансуранових елементів можна використовувати для повторного виготовлення ядерного палива.

Однак технологія перероблення ВЯП недешева, нині нею у промислових масштабах володіють тільки Великобританія, Росія, Франція і Японія. Для нашої країни з її 15 атомними реакторами створювати власні потужності з перероблення ВЯП (або так званий замкнутий паливний ядерний цикл) дорого і недоцільно.

Тому в України, як і у більшості інших ядерних країн з відкритим ядерним циклом, що не володіють переробкою ВЯП, залишаються варіанти – або вивозити збірки на зберігання і перероблення в інші країни, або приймати, так зване, відкладене рішення про зберігання відпрацьованого палива на своїй території у спеціальних тимчасових сховищах, подібних ЦСВЯП, терміном до 100 років. За цей час або з’являться дешевші технології перероблення ВЯП, або ціна урану підвищиться настільки, що переробляти відпрацьоване паливо стане не менш вигідно, ніж купувати свіже. У кожному разі природний уран-238, який міститься у відпрацьованих збірках, буде використовуватися як паливо в реакторах наступного покоління на швидких нейтронах.

Найпоширенішою практикою у поводженні з ВЯП в сучасному ядерно-енергетичному світі є саме «відкладене рішення». Воно дає змогу, по-перше, заощаджувати гроші на вивезенні, а, по-друге, зберігати для країни паливний урановий ресурс. Адже згідно з умовами вивезення вітчизняного ядерного палива у РФ, в Україну після його перероблення повертатиметься тільки радіоактивне сміття. А природний уран-238 залишається на території РФ. Фактично «Енергоатом» зараз платить «Росатому» за те, щоб вивозити в подарунок росіянам 95–96% невикористаного паливного потенціалу ВЯП. «Марнотратство», – скажуть наступні покоління і матимуть рацію.

Залишається лише доповнити, що політика довготермінового зберігання відпрацьованого палива в тимчасових сховищах домінує на сьогодні навіть у тих країнах, які володіють його переробкою. Саме «відкладене рішення» зараз є економічно найдоцільнішим для всіх ядерних держав без винятку.

На цьому тлі для України буде цілком логічним піднатужитися і відшукати 620 млн грн на те, щоб довести багатостраждальний проект ЦСВЯП до логічного завершення. Тим паче що ще одним плюсом від прийняття «відкладеного рішення» для України є розвиток вітчизняного енергомашинобудівного комплексу.

Відповідно до додаткової угоди до контракту між «Енергоатомом» і «Holtec», американці поставлять в Україну 94 контейнери, після чого компанії організують їх виробництво в Україні. Конструкція контейнера для українського сховища передбачає подвійний контаймент (двостінні), що набагато суворіше і надійніше, ніж одностінні контейнери, які використовують у всьому світі, в тому числі у сховищі в долині Скаллі Веллі в США.

Технологія HI-STORM в українському варіанті – це коли двостінний зварний і корозійностійкий контейнер із нержавіючої сталі з відпрацьованим паливом занурюється, своєю чергою, у двостінний захисний контейнер, що містить між двома сталевими стінками 60-сантиметровий шар бетону. Згідно з висновками Комісії ядерного регулювання США, витік радіоактивних речовин з такого контейнера неможливий. Своєю чергою, дослідження національної лабораторії Sandia Міністерства енергетики США продемонстрували, що контейнери збережуть свою герметичність навіть у разі падіння на них військового або великого цивільного літака з подальшим загорянням авіаційного палива.

Навряд чи в українців є приводи для того, щоб засумніватися у висновках Комісії ядерного регулювання США. Тому українському урядові пора визначитися: воно за енергетичну незалежність і сучасні технології чи за поїздки з чолобитною до Москви?




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.