Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Україна і Литва зацікавлені у розвитку та зміцнені співробітництва в галузі енергетики
23.11.2017р.

З метою інтенсифікації співпраці днями відбулась...

Нова серія енергоощадних контакторів TeSys D Green з універсальною котушкою AC/DC
23.11.2017р.

Компанія «Schneider Electric», світовий експерт в управлінні...

Допомогли колективу фабрики підвищити продуктивність у більш ніж десять разів
22.11.2017р.

Світовий постачальник продуктів та рішень, компанія...

Експорт електроенергії з України збільшився на 38,9%
22.11.2017р.

Україна в січні – жовтні 2017 року збільшила експорт...

Продовжують зміцнювати співпрацю в галузі енергетики
22.11.2017р.

Польща є стратегічним партнером для України у...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

6541
02.10.2015р. |
Кожен громадянин має право знати і справжню ціну енергоресурсів, і як формуються тарифи

Останнім часом в Україні гостро дискутують з приводу питань правомірності стрімкого підвищення тарифів на енергоносії та житлово-комунальні послуги.

На тлі політичного протистояння і в умовах наближення місцевих виборів саме тарифна тематика на вустах як у влади, так і у її політичних опонентів і громадськості. Останні доводять, що тарифи свідомо завищені й вимагають від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (далі – Регулятор), цілковитого відкриття інформації щодо їх формування суб'єктами природних монополій. Представники ж публічної влади вважають таку позицію популістською. На їхню думку, тарифи дійсно високі, але економічно обгрунтовані. А ось для споживачів, на переконання можновладців, інформація про тарифи вельми складна для розуміння, тому поширювати її недоцільно. Суспільство така позиція не влаштовує. Внаслідок цього зростає соціальна напруга і недовіра населення до влади.

Вищевикладене вимагає побудови в Україні сучасної моделі відносин між публічною владою і Регулятором з одного боку і населенням – з іншого, зокрема з питань формування тарифів на ринках природних монополій і, насамперед, у сфері енергетики й комунальних послуг. Вирішення цього завдання важливе, беручи до уваги зобов'язання нашої країни згідно з Угодою про асоціацію з Євросоюзом і у зв'язку з приєднанням до Договору про заснування Енергетичного співтовариства.

Міжнародний досвід: обов'язковий зворотний зв'язок

Практика інформувати споживачів про вартісні характеристики товарів/послуг, що виробляються/надаються суб'єктами природних монополій у сфері енергетики і комунальних послуг, є загальноприйнятою у цивілізованих економіках. Моделі організації зворотного зв'язку зі споживачами відрізняються від країни до країни як за формою подачі, так і за складом інформації, яка має бути оприлюднена. Зазвичай основні функції з інформування споживачів покладено на національні регулювальні комісії – установи, одним із основних завдань яких є захист прав споживачів товарів/послуг на ринках природних монополій.

Аналіз, проведений Радою європейських енергетичних регуляторів, свідчить, що, як правило, національні регулювальні комісії забезпечують наявність у відкритому доступі такої інформації:

- структура роздрібних цін на енергоресурси і комунальні послуги для споживачів, включаючи побутових;

- порівняння цін на енергоресурси і комунальні послуги для споживачів, які надають різні оператори, передбачаючи перелік найдешевших національних та місцевих постачальників енергоресурсів і запропоновані ними ціни на щоденній, щотижневій або щомісячній основі;

- огляд тенденцій щодо зміни цін на енергоресурси і комунальні послуги, передбачаючи прогнозовані зміни в структуру цін/тарифів;

- порівняння цін на енергоносії та комунальні послуги для кінцевих споживачів з їх аналогами в інших країнах світу;

- середні рахунки за енергоносії та комунальні послуги для споживачів різного розміру домогосподарств;

- частка тарифів на транспортування і розподіл/поставку в роздрібній ціні газу і електроенергії для кінцевих споживачів;

- різні види податків, що вносять у тариф на енергоносії й комунальні послуги тощо..

Зазначена інформація має бути оприлюднена найзручнішим для споживачів способом. Зазвичай її розміщують в Інтернеті. Разом з тим для певного прошарку споживачів, переважно малозабезпечених і похилого віку, така форма отримання інформації незручна й не надто доступна. Тому деяку інформацію, важливу саме для цих споживачів, розміщують на платіжних документах і оприлюднюють у межах проведення цільових інформаційних кампаній з використанням ЗМІ.

Найбільша увага повинна приділятися забезпеченню прозорості державного регулювання ринків природних монополій у сферах енергетики і комунальних послуг. Європейський досвід засвідчує, що в процесі інформування споживачів з питань тарифної політики на цих ринках має брати участь широке коло суб'єктів – як безпосередньо Регулятор, так й інші державні органи влади, органи місцевого самоврядування, постачальники енергоносіїв і комунальних послуг, професійні асоціації та громадські організації споживачів тощо. Представники публічної влади, а також суб'єкти природних монополій – виробники товарів/виконавці послуг повинні обов'язково оприлюднити інформацію про свої тарифи, а також про права споживачів, згідно з переліком, визначеним законодавством.

Важливим вважається створення єдиних контактних пунктів для надання споживачам усієї інформації про їхні права, з чинного законодавства і доступні для них шляхи врегулювання конфліктів у випадку виникнення спорів (пункт 12 статті 3 Директиви 2009/72/ЄК Європарламенту і Ради ЄС від 13 липня 2009 р. про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії та внесення змін і доповнень до Директиви 2003/54 / ЄС). Такі контактні пункти повинні створювати виконавці комунальних послуг/постачальники енергоносіїв. Порядок їх створення визначає Регулятор і він же контролює їх діяльність.

Представники громадянського суспільства беруть участь в процесі інформування споживачів на добровільних засадах. Разом з тим публічна влада, згідно з директивою 2009/72 / ЄК, зобов'язана створити і гарантувати діяльність незалежного механізму, який забезпечуватиме залучення споживачів до процесу регулювання тарифів, наприклад, шляхом створення захисника громадських прав у сфері енергетики або іншого органу, уповноваженого на ефективний розгляд скарг і позасудове врегулювання спорів, що виникають на відповідних ринках.

Важливо забезпечити актуальність оприлюднюваної інформації і дотримуватися періодичності її надання. Інформацію слід надавати у зрозумілій для споживачів формі. Це особливо важливо для країн, що розвиваються, де будь-яке підвищення тарифів, особливо якщо воно суттєве, повинно супроводжуватися ретельно розробленою комунікаційною кампанією з роз'яснення необхідності внести у тарифи ті чи інші витрати з урахуванням дотримання якості та надійності надання відповідних послуг.

А що у нас?

Угодою про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» передбачені завдання щодо законодавчого відкриття структури тарифів на природний газ, електроенергію, теплову енергію, їх транспортування.

Діяльність з постачання природного газу, електроенергії і теплової енергії відноситься до суміжних ринків, а з транспортування цих товарів – до ринку природних монополій у сфері енергетики і комунальних послуг. Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні визначені Законом «Про природні монополії» й грунтуються на таких принципах:

- гласність та відкритість процедур регулювання;

- забезпечення захисту прав споживачів;

- стимулювання підвищення якості товарів і задоволення попиту на них;

- адресність регулювання, його спрямованість на конкретний суб'єкт природної монополії.

Закони України «Про природні монополії» та «Про доступ до публічної інформації» містять певні вимоги до відкритості діяльності Регулятора і оприлюднення інформації про зміну цін (тарифів) на товари/послуги, які виробляються/надаються суб'єктами природних монополій, зокрема, про проведення громадських слухань і відкритих засідань Регулятора з цих питань. Водночас положення законодавства у цій сфері не конкретизовані і не містять механізмів їх реалізації. Спеціальними законами, які регулюють діяльність у сфері житлово-комунальних послуг і енергетики, взагалі не передбачені заходи обов'язкового характеру щодо ознайомлення споживачів зі структурою тарифів та організації публічних обговорень з цього питання.

Тому розроблення та імплементація моделі організації цивілізованого «зворотного зв'язку» з громадськістю й безпосередньо з населенням щодо реалізації державної тарифної політики на ринках енергетики і комунальних послуг у нашій країні актуальні.

Доступність тарифів для населення

Цей важливий фактор слід обов'язково досліджувати перед кожним підвищенням тарифів. Необхідно розрахувати граничну межу витрат на енергоносії та комунальні послуги (як відсоток від сукупного доходу сім'ї), перевищення якої неможливе, враховуючи платоспроможність населення. Все, що перевищує цю межу, повинно відшкодовуватися за рахунок субсидій. При цьому потрібно враховувати, що загальний обсяг субсидій, що надаються населенню, також не повинен перевищувати певний рівень – і у відсотках до витрат державного бюджету, і у відсотках до загального числа побутових споживачів. На жаль, ці питання залишилися поза увагою публічної влади нашої країни.

Можливість керувати споживанням

Значна кількість споживачів в Україні не можуть впливати на розмір своїх рахунків на енергоносії й комунальні послуги, бо в їхніх приміщеннях немає квартирних засобів обліку. У багатьох багатоквартирних будинках взагалі технічно неможливо встановити теплові лічильники в квартирах. Отже, розрахунки за централізоване опалення, а в деяких випадках і за централізоване постачання холодної і гарячої води, здійснюються за нормами, що зазвичай перевищують фактичне споживання цих ресурсів. За таких умов збільшення тарифів на зазначені послуги сприймається особливо гостро. З огляду на це, стрімкому підвищенню тарифів мають передувати заходи щодо обов'язкового забезпечення обліку споживання енергоносіїв і комунальних послуг постачальниками енергоносіїв/виконавцями відповідних послуг.

Низькі енергоефективні характеристики будівель

Значна частина багатоквартирного житлового фонду в нашій країні має низькі енергоефективні характеристики. Як наслідок, споживачі мають сплачувати значні суми за опалення в умовах низького рівня комфорту в приміщеннях. Тому разом із підвищенням тарифів держава повинна стимулювати й підтримувати заходи щодо підвищення енергоефективності багатоквартирних будинків. Інформація про можливості у цій сфері також має бути належним чином оприлюднена. Деякі кроки в цьому напрямі робляться й публічною владою, і у межах проектів міжнародної технічної допомоги. Разом з тим попереду ще багато роботи.

Низький рівень довіри споживачів до суб'єктів природних монополій

В Україні немає належної культури діалогу суб'єктів природних монополій зі споживачами. Відносини між владою і населенням не можна вважати партнерськими. Рівень довіри суспільства до влади і суб'єктів природних монополій надзвичайно низький. Зазначене не сприяє реформам у сфері тарифоутворення на енергоносії і комунальні послуги. Впровадження прозорості державного регулювання відповідних ринків дасть змогу провести необхідні для країни реформи.

Низька грамотність споживачів ринку природних монополій

Наші громадяни недостатньо ознайомлені з принципами діяльності на ринках природних монополій. Методологія формування тарифів на енергоносії та житлово-комунальні послуги складна і незрозуміла для простих громадян. Інформація про структуру тарифів, навіть у випадку її оприлюднення, складна для розуміння населенням і дає підстави по-різному її тлумачити. У таких умовах тарифна політика стає надзвичайно соціально чутливою темою і легко використовується для політичного тиску на владу.

Надання інформації в доступній для її сприйняття формі і проведення відповідних освітніх заходів забезпечать розуміння ситуації і можливість адекватних дій.

Висновки на майбутнє

Беручи до уваги міжнародні зобов'язання України і враховуючи соціальну чутливість державного регулювання ринків природних монополій у сферах енергетики і комунальних послуг й, особливо, в частині формування тарифної політики на енергоносії та комунальні послуги, важливо побудувати сучасну модель зворотного зв'язку між публічною владою, зокрема Регулятором і населенням, яка забезпечить прозорість і недискримінаційність тарифного регулювання.

Враховуючи міжнародний досвід, провідну роль у забезпеченні споживачів інформацією з питань тарифів на енергоносії та комунальні послуги повинна відігравати Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг. Її зобов'язання у цій сфері повинні бути відтворені в проекті закону, що регулює її діяльність, – зараз він у Верховній Раді.

Важливо визначити у цих процесах і роль органів місцевого самоврядування, постачальників енергоносіїв і виконавців комунальних послуг, а також громадських організацій споживачів. Органи місцевого самоврядування мають відігравати провідну роль у визначенні доступності цін/тарифів для населення, що проживає на відповідній території, надання роз'яснень з питань забезпечення населення субсидіями, наявних можливостей щодо встановлення/повірки лічильників на теплову енергію, холодну і гарячу воду, а також наявних механізмів сприяння держави/місцевої влади у проведенні термомодернізаційних заходів у багатоквартирних будинках і будівлях бюджетної сфери. Крім того, нині вони згідно із законодавством встановлюють норми споживання комунальних послуг (теплової енергії, холодної та гарячої води). В умовах стрімкого підвищення тарифів ці норми мають бути переглянуті, а споживачам – надані відповідні роз'яснення з цього питання.

Органи місцевого самоврядування спільно з Регулятором також повинні забезпечити створення і ефективну роботу контактних центрів для споживачів постачальниками енергоресурсів/виконавцями комунальних послуг на їх території. Важливо здійснювати моніторинг якості надаваних такими центрами інформаційних послуг, і у випадку незадоволення споживачів їх роботою – своєчасно інформувати про це Регулятора.

Потрібно унормувати можливості щодо участі громадськості в процесі визначення тарифів і вирішення проблемних питань, що виникають у населення з цього приводу. З цією метою доцільно на законодавчому рівні передбачити можливість акредитації при Регуляторі громадських організацій споживачів і проведення щонайменше раз у квартал його відкритих засідань, присвячених обговоренню проблемних питань у сфері формування тарифів, розгляд яких ініціюється цими організаціями. Зокрема, враховуючи вимогу Директиви 2009/72/ЄК від 13 липня 2009 про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії та внесення змін і доповнень до Директиви 2003/54/ЄС, доцільно створити в Україні установу зі захисту громадянських прав у сфері енергетики – орган із захисту прав споживачів, уповноважений на ефективний розгляд скарг і позасудове врегулювання спорів, що виникають на відповідних ринках. Подібна практика (створення бізнес-омбудсмена) в Україні уже є. На нашу думку, є сенс створити таку ж установу для побутових споживачів ринку природних монополій у сферах енергетики і комунальних послуг. Вони не менш ніж бізнес потребують захисту своїх прав, особливо в умовах трансформаційних перетворень.

У серпні цього року у ВРУ зареєстровано президентський законопроект «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричною енергією, природним газом, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання і водовідведення» (реєстр. №2505а), яким порушено низку із зазначених питань. Водночас багато важливих моментів залишилися поза увагою цього законопроекту, а окремі норми вимагають уточнення і конкретизації.

Незважаючи на думку деяких експертів про недоцільність прийняття окремого закону про доступ до інформації у сферах енергетики і комунальних послуг та про пропозицію вирішити ці питання шляхом внесення відповідних норм до законопроекту, який регулює діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, вважаємо президентський законопроект своєчасним і важливим елементом реформи державного регулювання відповідних ринків з урахуванням наступного. По-перше, сфера його правового регулювання ширша, ніж визначення функцій Регулятора з інформування споживачів про тарифи; він повинен врегулювати права і повноваження у цій сфері для широкого кола гравців відповідних ринків, включаючи місцеву владу. По-друге, на сьогоднішній день політична підтримка законопроекту про Регулятора залишається низькою, чекати його прийняття найближчим часом малоймовірно. А отже, питання формування моделі зворотного зв'язку зі споживачами може надовго «зависнути», що неприпустимо в умовах, що склалися.

Яку інформацію слід оприлюднювати

На сьогодні важливою для надання громадськості є, зокрема, така інформація:

- обгрунтування в доступній для сприйняття населенням формі методології формування тарифу;

- наявність інвестиційної складової та основні завдання програми, на виконання яких повинні спрямовуватися відповідні інвестиції;

- порівняння цін для кінцевих споживачів з аналогічними цінами у зарубіжних країнах;

- середні рахунки для різного розміру господарств, що виставляють споживачам, які мають прилади обліку і для тих, споживання енергоносіїв й комунальних послуг для яких розраховані за нормативами;

- обгрунтування нормативів споживання, зокрема, на конкретних прикладах.

Також доцільно оприлюднити інформацію про обсяги і вартість природного газу різного походження, вартості його транспортування мережами і розподілу, рентні платежі та інші податки, що вносяться у відповідний тариф; методології формування гуртового тарифу на електроенергію, а також обставини і підходи до перехресного субсидування між електроенергією, виробленою з різних джерел, і між різними видами діяльності (виробництво, транспортування і постачання електроенергії); про складові тарифу на централізоване опалення з урахуванням походження (централізовані або індивідуальні системи опалення, використання нетрадиційних джерел енергії тощо).

Щоб забезпечити доступність наведеного переліку інформації, мають бути законодавчо закріплені певні зобов'язання для відповідних суб'єктів ринку, зокрема такі:

- обов'язок щодо оприлюднення постачальниками газу і електроенергії, а також виконавцями послуг централізованого опалення, централізованого постачання холодною і гарячою водою, водовідведення інформації про обгрунтування складових тарифів, нормативів споживання зазначених товарів/послуг та інвестиційних програм (цільові показники, загальна вартість тощо) у порядку, визначеному регулятором;

- обов'язок Регулятора оприлюднити у доступній для споживачів формі інформацію про методологію формування тарифів на енергоносії та комунальні послуги, а також порівняльні характеристики тарифів (серед різних операторів/виконавців і з аналогічними показниками відповідних тарифів в зарубіжних країнах) у встановленому Регулятором порядку;

- порядок співпраці Регулятора з організаціями, які представляють інтереси споживачів, з питань тарифної політики (наприклад, акредитація при Регуляторі громадських організацій споживачів і проведення щонайменше раз у квартал відкритих засідань комісії, присвячених розгляду проблемних питань у сфері формування тарифів, розгляд яких ініціюється цими організаціями).

Форму оприлюднення інформації краще визначити в підзаконних актах, передбачивши визначення переліку інформації, яку слід поширювати через Інтернет (переважно на офіційних сайтах відповідних органів публічної влади, Регулятора і постачальників енергоносіїв/виконавців комунальних послуг), яка має бути представлена на платіжних документах і яка повинна обговорюватися у межах проведення цільових інформаційних кампаній за активної участі громадськості.

Джерело: «Дзеркало Тижня» – uaenergy.com.ua

Теги та ключові фрази
розяснення про встановлення прозорих тарифів на теплову енергію


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.