Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Україна і Литва зацікавлені у розвитку та зміцнені співробітництва в галузі енергетики
23.11.2017р.

З метою інтенсифікації співпраці днями відбулась...

Нова серія енергоощадних контакторів TeSys D Green з універсальною котушкою AC/DC
23.11.2017р.

Компанія «Schneider Electric», світовий експерт в управлінні...

Допомогли колективу фабрики підвищити продуктивність у більш ніж десять разів
22.11.2017р.

Світовий постачальник продуктів та рішень, компанія...

Експорт електроенергії з України збільшився на 38,9%
22.11.2017р.

Україна в січні – жовтні 2017 року збільшила експорт...

Продовжують зміцнювати співпрацю в галузі енергетики
22.11.2017р.

Польща є стратегічним партнером для України у...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

9001
06.11.2015р. |
Чому потрібно міняти дисбаланси у ціноутворенні на електроенергію
Зовсім недавно практично усі політичні сили обіцяли виборцям знизити тарифи на електроенергію, газ і тепло. Вибори закінчилися, а з ними вщухли і обіцянки. А що ж відбувається у тарифній політиці в електроенергетиці, особливо щодо найбільшої генерації – атомної, складової майже 56% у загальному балансі за підсумками дев'яти місяців?

 

При наявній моделі Гуртового ринку єдиним покупцем електроенергії є ДП «Енергоринок». А держрегулятор – НКРЕКУ – встановлює фіксовані тарифи на електроенергію, вироблену на АЕС. Ці тарифи основані на витратному методі ціноутворення. При цьому фіксується не тільки величина, але і постатейна структура витрат.

Саме через те що частка атомної електроенергії у загальному виробництві електроенергії в країні така суттєва, єдиним механізмом стримування гуртової і роздрібних цін на електроенергію за останні роки, зокрема й після революції, є утримання на мінімальному рівні тарифу НАЕК «Енергоатом».

Досить подивитися на динаміку змін середньорічних тарифів ТЕС, АЕС і ГЕС з 2000-го по 2015-й рр. Якщо у 2000 році тариф теплової і атомної електроенергії відрізнявся приблизно на третину на користь теплової, то у 2015-ому різниця склала 2,2 рази. А в окремі роки, наприклад, у 2010–2012-ому тарифи теплової генерації перевищували атомні утричі. Навіть тариф на електроенергію, вироблену на гідроелектростанціях (ГЕС), тобто генерацією, у якій немає паливної складової, в поточному році в 1,7 рази вищий, ніж для атомної.

За останні два роки значно змінилася і структура тарифу на атомну електроенергію. Якщо у 2013 році на закупівлю свіжого ядерного палива (ЯП) і вивезення на зберігання у РФ відпрацьованого палива (ВЯП) припадало 36%, то в 2015-му ця стаття витрат становила уже 52%. При цьому в попередні роки паливна складова для АЕС не перевищувала 25%.

Пов'язано це насамперед з тим, що ядерне паливо і послуги із тривалого зберігання відпрацьованого палива в РФ купуються за валюту, а гривня девальвувала майже утричі. Атомний тариф, своєю чергою, збільшився не настільки, що і призвело до підвишення частки цих статей в тарифі.
Інвестиційна складова в тарифі знизилася до 8%. Як приклад: для атомних енергокомпаній європейських країн інвестиційна складова – не менше 30%.

Зменшення рентабельності відбулося в той час, коли перед НАЕК «Енергоатом» стоїть низка першочергових завдань. Перше: продовження терміну експлуатації дев'яти енергоблоків до 2020 року. А це вимагає значних фінансових вкладень впродовж декількох років через необхідність заміни частини обладнання, деякі ж агрегати мають тривалий цикл виготовлення.

Друге: необхідно реалізувати дуже важливий для забезпечення незалежності від РФ проект – будівництво централізованого сховища для зберігання збірок з Рівненської, Хмельницької і Южно-Української АЕС.

Третє: добудувати Ташлицьку гідроакумулювальну станцію, бо в країні гострий дефіцит маневрених потужностей. Актуальним стає і завдання будівництва нових енергоблоків – зокрема, третього і четвертого на Хмельницькій АЕС, оскільки енергоблоки №1 і №2 на Рівненській АЕС через 15 років треба буде виводити з експлуатації.

Перехід на вільне ціноутворення на основі ринкових відносин, який планується відповідно до чинного закону «Про засади функціонування ринку електроенергії в Україні» влітку 2017 року, дав би змогу НАЕК «Енергоатом» вирішити проблеми, пов'язані з дефіцитом чинного тарифу.
Якщо, звичайно, новий варіант закону про ринок електроенергії не зобов'яже атомників купувати у своїх конкурентів електроенергію за «зеленими» тарифами, і ДП «Енергоринок» до своєї ліквідації та перетворення в системного оператора ринку поверне борги за вже відпущену НАЕК «Енергоатом» електроенергію. Станом на жовтень 2015 року вони перевищили 10 млрд грн. Через низький рівень оплати електроенергії – на рівні 85% – тільки цьогоріч борг «Енергоринку» перед НАЕК збільшився на 3,9 млрд грн.

А найголовніше – до цього часу повинно зникнути перехресне субсидування. Воно – бич вітчизняного ринку електроенергії. Для того щоб не дратувати електорат, політики й усі українські уряди уже 15 років намагаються зберегти низькі ціни на електроенергію для населення, а також державних шахт, водоканалів, і вибраних підприємств, власники яких були близькі до урядів.

Різниця в ціні для пільговиків і середньою гуртовою ціною на електроенергію перекладалася на промислових споживачів. Наприклад, у листопаді 2015 року гуртова ринкова ціна на електроенергію становитиме 1,178 грн за 1 кВт-год, тобто в 2,5 рази вища, ніж платить населення, яке споживає 30% електроенергії в країні.

Це такий вид маніпуляції виборцями – ви платите за електроенергію 45,6 коп за 1 кВт-год, а підприємства, у яких ви купуєте продукцію, платять за 1 кВт-год 123,8–152,08 коп (без ПДВ). Зрозуміло, що вартість електроенергії потім входить у вартість продукції. Тому не слід дивуватися, що в підсумку навіть сільгосппродукція в Україні дорожча від польської чи угорської.
Рік за роком обсяги перехресного субсидіювання збільшуються, і досягли практично половини фінансового обсягу ринку електроенергії в країні. Ситуація критична, про що свідчить падіння рівня оплати за спожиту електроенергію.

Створення конкурентного середовища на ринку електроенергії України могло б стати ключовим фактором, позитивного впливу на розвиток вітчизняного атомно-енергетичного комплексу й всієї електроенергетики України. Але наразі ніяких рішучих кроків у цьому напрямі не робиться.

Ольга КОШАРНА,
директор з питань інформації та зв'язків з громадськістю,
дирекція асоціації «Український ядерний форум»

Джерело: forbes.net.ua – uaenergy.com.ua




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.