Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
Останні новини
Останні новини
Презентовано перший енергоаудит для підприємств
22.04.2019р.

Івано-Франківський локомотиворемонтний завод,...

Перший досвід промпідприємства: СЕС на даху та фасаді офісу
22.04.2019р.

Приватне підприємство «Галиченерго» встановило на...

Революцію в освітленні здійснив українець
22.04.2019р.

Крихітні світлодіодні лампи спричинили революцію в...

26 вітротурбін для 100-мегаватної вітрової станції на Запоріжжі
16.04.2019р.

Данська компанія «Vestas» виготовила 26 вітрових турбін...

Опитування
Опитування

Вам подобається оновлений портал?

1079
13.03.2019р. |
«Зелений» тариф. Кінець ери дорогої енергетики для України
Наприкінці року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про нову систему підтримки «зелених» електростанцій. Високий тариф планується суттєво знизити і перейти до системи аукціонів. Чому це важливо і що буде далі? Про це – у публікації, поданій «Економічною правдою».

 

Енергетична стратегія «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність» передбачає збільшення використання відновлюваних джерел енергії в Україні до 2035 року до 25% від обсягів загального первинного постачання енергії.

Зараз частка енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ) становить близько 2% всієї генерації, а її вартість – майже 9% обороту на ринку електроенергії. Таке фінансове навантаження спричинене «зеленим» тарифом, прив'язаним до євро. Затверджений кілька років тому тариф – один з найвищих у Європі. Він уже не відтворює реальну вартість, яку потрібно інвестувати в будівництво сонячної чи вітрової станції з точки зору капітальних витрат. Показовим прикладом наслідків такого несвоєчасного реагування з боку держави на коливання «зелених» тарифів є Іспанія. Її уряд кілька років тому був змушений скеровувати понад 30% витрат на оплату енергії «зеленим» електростанціям, які давали менше 5% загального обсягу струму.

Отже, ні для кого уже не є новиною, що за останні роки значно знизилась вартість електроенергії, виробленої з ВДЕ: активний розвиток технологій призвів до поступового здешевлення обладнання.

Виникла потреба змінити підходи до підтримки виробників «зеленої» електроенергії.

Саме тому наприкінці 2018 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №8449-д щодо нової системи підтримки ВДЕ. Згідно з ним, з 2020 року планується знизити «зелений» тариф для сонячних електростанцій (СЕС) на 25%, для вітро-електростанцій (ВЕС) – на 10%. Це помітно здешевлює вартість «зеленої» енергії для українців, але не це головне в документі. Основне нововведення – перехід від «зеленого» тарифу до аукціонів на постачання енергії з ВДЕ. Аукціони визначатимуть переможця за єдиним критерієм – найнижчою ціною.

Аналіз світового досвіду проведення аукціонів на постачання енергії з ВДЕ впродовж 2010 – 2016 років засвідчує зниження цін у понад п'ять разів.

За прогнозами IRENA, до 2020 року середня вартість енергії з відновлюваних джерел зрівняється з вартістю енергії з викопних видів палива, а об'єкти сонячної та вітрової енергетики зможуть виробляти найдешевшу електроенергію.

Наприклад, у Чилі, Саудівській Аравії, Індії та США електроенергію виробляють в оптимальних для навколишнього середовища умовах – $30 за МВт-год.

Отже, нова система підтримки, над якою Рада ще працює у межах підготовки документу до другого читання, повинна збалансувати інтереси споживачів електроенергії та інших учасників ринку. Тобто, необхідно забезпечити подальший розвиток відновлюваної енергетики, але разом з тим зменшити зростання фінансового навантаження на кінцеву ціну.

Чому необхідно знайти цей баланс?

Аргумент 1: екологія, здоров'я та життя

Яку додану вартість несе «зелена» енергія порівняно з традиційною? Перш за все – чисте довкілля. Як виміряти цінність таких ресурсів? Вочевидь, вони прямо впливають на тривалість та якість життя кожного громадянина. Звісно, екологія – не єдиний фактор, що впливає на цей показник, але один з найважливіших.

Досвід країн ЄС доводить: є низка показників, які корелюють з тривалістю життя та впливають на неї. Серед них – агрегована оцінка екологічної ефективності, розвиток – «зеленої» економіки та частка ВДЕ у структурі енергобалансу держави.

Аналіз показників емісії CO2 упродовж всього життєвого циклу та їх порівняння з викопними видами палива дає такі показники для різних типів виробництва електроенергії (г CO2 екв/кВт год): сонячні концентратори – 10, вітер – 12, припливи – 15, гідравлічна енергія – 20, океанічна хвильова – 22, геотермальна – 35, сонячні батареї – 40, біоенергетика – 230, газ – 490, вугілля – 820.

Ці дані ставлять на шальки терезів, з одного боку, дещо вищу плату та необхідність початкових інвестицій, а з іншого – екологічно чисту країну, гарантоване поліпшення якості життя, а отже – якісне зростання економіки. Швейцарія у цьому рейтингу посідає перше місце за тривалістю життя. Люди там живуть на 13 років довше за українців. Частково – завдяки кращій екологічній ситуації, на яку впливає і рівень ВДЕ – 62%. Схожа ситуація – в інших країнах.

Чи варта тимчасова вища плата за «зелену» енергію додаткових днів, років чи десятиліть життя, якщо його умови будуть кращими, а екологія – чистішою? Чи варто переплачувати 2 – 4 грн за кВт енергії, зважаючи, що основним драйвером зростання економіки держави є людський потенціал? Вугільна енергетика становить близько 40% світового обсягу виробництва електроенергії та є найбільшим емітентом вуглецю та забруднювачем повітря. Вона спричиняє зміни клімату, погіршує здоров'я людей.

За останніми даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 7 млн людей планети щороку помирають від хвороб, пов'язаних з наслідками забруднення повітря, дев'ять з десяти жителів планети дихають брудним повітрям.

Згідно з доповіддю EEA «Забруднення повітря у Європі», опублікованою у 2018 році, рівень забруднення досі перевищує норми, встановлені ЄС і ВООЗ. Серед основних джерел забруднення – транспорт, виробництво енергії, промисловість.

Перевищення рівня твердих частинок у повітрі стало причиною передчасної смерті близько 422 тис осіб у 41 європейській країні у 2015 році.

Аргумент 2: вартість «зелених» технологій швидко падає

Важливим фактором широкого використання й розвитку технологій відновлюваних джерел енергії є суттєве та стрімке зниження їх вартості. Цей фактор робить реалізацію проектів «зеленої» енергетики економічно обґрунтованою.

Зрілі технології ВДЕ, в тому числі гідроенергетика та геотермальна енергія, були конкурентоспроможними впродовж багатьох років. Проте технології отримання струму з енергії сонця та вітру також отримали конкурентну перевагу в результаті технологічного прогресу та збільшення інвестицій в інновації.

Інвестори перестали сприймати сонячну та вітрову енергетику як «дорогу» галузь. Це дає змогу ВДЕ конкурувати з традиційними джерелами без додаткового субсидування на провідних ринках світу. З 2010 року середня вартість електроенергії із сонячної та вітрової енергії знизилася на 73% і 22% відповідно.

Різке зниження витрат на відновлювану енергію та на її накопичення здивувало навіть оптимістів. Вартість літій-іонних акумуляторів, які використовують в електротранспорті, з 2010 року зменшилася на 80%. Це додатково стимулює інвестиції у «зелені» проекти. Очікується, що тенденція триватиме і в наступному десятилітті.

До 2025 року середня вартість електроенергії для наземних вітрових установок може знизитися на 26%, для морських – на 35%, для технології концентрованої сонячної енергії – на 37%, для технології сонячної фотоелектрики — на 59%.

Вартість стаціонарних акумуляторів може знизитися на 60%, що збільшить обсяги продажу електричних транспортних засобів. До середини 2020-х років вони зрівняються в ціні з автомобілями з двигунами внутрішнього згорання.

Аргумент 3: швидке інноваційне оновлення основних фондів

Українська енергетика має критично зношені та застарілі основні фонди. Наприклад, середній вік об'єктів теплової генерації становить 48 років.
Отже, інвестиції в сучасні енергетичні технології та інновації, включаючи більш високу ефективність фотоелектричних модулів (PV) і більш потужні вітрові турбіни, вже відіграють важливу роль у прискоренні модернізації енергетичного сектору.

Останніми роками кількість винаходів та отриманих на них патентів у галузі технологій чистої енергії значно більша, ніж у традиційній енергетиці.
У довгостроковій перспективі біопаливо наступного покоління та відновлюваний водень, що утворюється в результаті електролізу, можуть посприяти поширенню ВДЕ на авіацію, судноплавство та важку промисловість.

Сенс процесу енергетичної трансформації – не заміна одного джерела енергії іншим, а економічна та індустріальна трансформація.

Декарбонізація, децентралізація та диджиталізація змінюють енергетичний сектор й усю економіку.

Чому потрібно ставати «зеленими та чистими»? Це питання цивілізаційного вибору України.

«Зелений» мейнстрим чи вуглецеве узбіччя? Нині саме галузь «зеленої» енергетики стратегічно найпривабливіша для інвестицій.

За 2015–2017 роки було залучено близько $1 млрд інвестицій та введено 958 МВт потужностей відновлюваної енергетики. У 2018 році інвестиції у цю галузь становили близько $500 млн.

Очевидно, що «зелені» інвестиції в найближчі роки можуть стати пріоритетними напрямами для економіки України. Постає необхідність об'єднання різних фінансових інструментів для досягнення синергетичного ефекту.

Чому б не створити «зелений» фонд для інноваційного розвитку України? Йдеться про об'єднання інвестиційних інструментів бізнесу, банків, коштів ЄБРР, МФК. Такий фонд міг би стати альтернативою МВФ, тільки ці гроші не потрібно буде повертати кредиторам, вони продовжуватимуть працювати на економіку країни.

Олександр ДОМБРОВСЬКИЙ,
народний депутат, співавтор законопроекту №8499




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
17.11.2010р.

Електричні щити 2

Електричний щит - це початок всієї електричної частини будівлі, і не важливо, що це - величезний завод у мегаполісі або скромний будиночок у селі. Скрізь є електричні щити

18.08.2010р.

Пристрій для плавного пуску електродвигуна

Одним із самих головних недоліків асинхронних електродвигунів з короткозамкненим ротором є наявність у них великих пускових струмів. І якщо теоретично методи їх зниження були добре розроблені вже досить давно, то ось практично всі ці розробки застосовувалися дуже в рідкісних випадках

Більше статей за тегами
При використанні матеріалів посилання на www.proelectro.info (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.